Ми сiли срати, та насерли
Велику купу гiвниця.
Для нас гiвно те, як тi перли,
Його ми любим як Отця!
Бо те гiвно є наше, рiдне,
Бо з дупи нашої воно.
Воно цінніше злата й срібла -
"Патріотичноє" гiвно!
Тепер, як справу ми зробили,
Час насолодження прийшов.
А нумо, браття, в купу рилом
На заздрість тим, хто срать не йшов.
- Плескаємось, життю радієм!
- Налий на голову, ковтни!
Нарешті час здійснЕння мрії-
-Поніжитись в укрогівні.
Та вартових скоріш поставте,
Не розікрали щоб наш скарб
усякі іноземні мавпи.
Народний скарб - це вам не жарт!
Бо скоро нічим буде серти,
То де ми ще візьмем гівна?
Щоб серти треба трохи жерти,
А їжі в нас майже нема.
*
Проходять дні, роки минають,
Охороняємо гiвно...
Та вонь нестерпно душу крає.
Коли вже висохне воно?
2017г.