Ти - риба, плаваєш по Життю грайливо,
я - рак, задкую, почуття перетворюючи на страх.
Загальна у нас тільки стихія, норовлива водна феєрія.
Ти - сила і воля, а я - слабкість і жменька горя.
Сховаю в кулачок тугу, зав'яжу вузлик на удачу
і нездійснену мрію.
Мені б твоїй рішучості і сміливості крихту,
щоб не доїдала душевна втома.
Любов не встигла накрити щастя хвилею,
а виявилася лише штормовою перевіркою на силу змін -
кращим для мене тебе зберігши Життю у супротив.