Вітер розірве мене із середини,
Розітре засохлі сльози...
А потім наповнить частину собою...
І вирве коріння розове...
І виверне частину розуму...
На всі боки, на тихі крики...
Вітер розірве із середини...
На радість чи на лихо...
На одну мить.
На довгу пам'ять
Не заболить,
Не витягне руками...
Так просто,
Мета тут нідочого.
Кожна людина, то острів
Кожна душа, то ключ від пустого...
...
31.03.2017/22:57