Чи хмари вкрили небо синє,
Чи впав у річку небосхил.
І сяйво падає в долоні...
Нести вже не хватає сил.
Сіяють очі.Сиві скроні...
Теплом весняним зігріва.
Проте кохання,життя в склоні...
Цвітастим заревом,трава.
Квітчастим лугом,мов строкою...
Біжать далеко голоси.
За темноводною рікою...
Сховавши відблиски краси.
(Понкратова.О.В.)