Дощ буде, хочу я того, чи ні.
Дощ прийде сам, не вперше, не востаннє.
У цьому дощ подібний до кохання –
у цьому до вподоби він мені.
І зараз – вранці – сам перед вікном,
і потім – серед натовпу – я мрію,
що у кохання втілиться надія
і так, як дощ, не дасть забутись сном.
А в чім любов відмінна від дощу,
так в тому, що не всі дощі згадаю.
Та всі свої любові пам'ятаю.
І вже ніколи з серця не пущу...