Шлягерок.
На білім пароплаві,
Сиджу в напівтемряві,
А наді мною місяць, та зірки.
На палубi музики,
Хвилі довкруж великі,
А поруч, моя мила, тільки ти.
А у каюті спокій
Людині одинокій,
Та тільки не для мене це життя…
Лише турбує тема –
Моя кохана Емма,
З якою я планую майбуття.
Нарешті ось – Одеса…
Ну що ж, моя принцесо,
Пройдемось містом вічно молодим?
Приморськими бульварами,
Що обіймають чарами…
Та по піску, що зветься золотим…
Пройдемось Молдаванкою,
Побачимось з циганкою,
Нехай ворожить, тільки не мені…
Потьомкінськими сходами…
Гучними хороводами,
Над нами пролетять відпустки дні.
На білім пароплаві ми
Із друзями цікавими,
Додому повертаємося знов.
Як Чорне море бавить нас!
Як пролетів миттєво час!
Та з нами залишилася любов!
Автор Геннадій Сівак.
18 жовтня 2003 року.