Вiхоли в абрикосах

Людмила Стременовская Полищук
 Закружляла вiхола в абрикосах,
 Пелюстками бiлими в трави впала.
 Новий день купається в срiбних росах.
 Чуєш як пташинка защебетала?
 Наче срiбнi дзвоники задзвенiли,
 Й заграла сопiлочка пастушкова.
 Слухала той щебет I серце млiло,
 А вона малесенька знову й знову
 Випуска на волю такi колiнця,
 Що важко повiрити в диво теє.
 Пурхнула, злетiла i разом з нею
 Полинула пiсня понад землею.
 Вiтерець, ласкаво так, притулився,
 Обiйняв за плечi й разом зi мною
 На пташину в небi ту задивився,
 Потiм закружляв у танку з Весною.
 Бджiлки гомонять вже помiж собою,
 I лебедiв пара (мабуть у шлюбi),
 Ланцюжком мурахи попiд вербою,
 Все навколо гарне таке i любе.
 Заплуталось сонечко в тонкiм гiллi,
 В небо кинув жменьку хтось купоросу.
 Пелюстки попадали в трави, бiлi
 Розгулялись вiхоли в абрикосах.