Щоб люди жахнулись на сльози мої,
Хотіла б я так заридати, країна,
Почують дубочки, сади і гаї,
Ой гине, ой гине моя Україна!
Мовчазно загинули хлопці в бою,
І мати стоять всі у чорних хустинах,
Немає ні слів, ані співів жалю,
Зникають, зникають сини у родинах.
Кому це потрібно, навіщо біда?
Сирітка дитина, вдовиця бліда.