Татьяна Кисс
"Небо невесомо садится к тебе на плечо"
Перевод Валентины Козачук
"Хай полум я твоjeji печалi мене обпече..."
Квітучі сади летять у легку безодню неба,
Рудим кошеням заснула зоря в синіх полях.
В калюжі вуж перебирає зорі. Це ж треба!-
Сьогодні місто-це крила легкі ангелят!
Знов Богом стає дивовижна тиша.
Очима чекання усіх часів
говорить з тобою,
наче під тонкою кригою часу джерельце.
Луна пролила з золотого відерця
незнайомих золото голосів .
Ось небо сідає невагомо тобі на плече,
Засинає голубом переливчасто-сизим,
Хай полум’я твоєї печалі мене обпече...