Що не кажіть, а все ж весна,
В бруньках дерев несе надію.
Може на краще вже, хто зна,
Життя поверне у неділю.
На це багато є прикмет
І сподівань великий віз.
Схоже впіймали ми букет
І заміж вийдемо без віз.
Трамп цю подію відмічав,
Салютом в шістдесят ракет,
Так що заскиглив, заскавчав,
Піджавши хвіст, кремлівський шкет.
Не варто Трампа нам повчати,
Як в Сирії пройде труба.
Він знає вже, що слід казати:
То б’ю не я, то б’є верба.
З Америки, відклавши пульти,
Правда не з легкої руки,
Ми наче подивились мультик:
«Як боксували козаки».
Майбутнє наше-це вони,
Потужні чесні і яскраві,
А не провладні «кабани»,
Що розікрали все в державі.
З’явиться хлопчик-поводир,
Покинуть землю супостати,
Кобза, не танк, встановить мир
І спокій принесе до хати.