Тихіше люди помовчіть,
під небом музика звучить.
Вона не грає, промовляє.
Аж серце в грудях завмирає.
Ніби не скрипка, не орган,
а наш простий сільський баян.
Та він в руках талановитих,
розкаже нам про все на світі.
Як сонце сходить і заходить.
Як поле вранці зорю вродить.
Як дощ шумить в зелених вітах.
Як джміль важкий гуде на вітах.
А соловейко в синім гаї,
аж захлинувся у коханні.
І про бувальщину, і казку,
зіграй нам ще Олег будьласка.