Картина "Незнайомка",
про минуле Життя
нагадування тонке.
Син, маленьким був,
називав - мама,
схожість, таки, мала місце,
знаходив його завзято.
Крамськой, написав її,
как"Неизвестная",
але запала вона в його Душу
щирістю миттєвою.
Оточив її ореолом
таємничості на віки,
радує її внутрішня
тонка краса.
Не хочу вірити,
що вона славилася пані продажна,
вона повна гідності,
гордість її поважна,
мабуть, знала собі ціну.
Вона притягує дорогою елегантністю.
Очі сумні, але красиві,
подумки ввібрали колір оливи.
Вона тепер,в історичному крузі
мчить, як на карті зоряного неба -
Туманність Андромеди,
красива, велична і далека.
Любов до неї вічна і безкінечна...