"О, будь моя любовь - дитя удачи..."
Вильям Шекспир. Сонет 124
Не називаю випадковим я кохання,
Владує над життям моїм воно.
Завжди любов і пристрасть - суть одно,
В мені, мов таємниця, їх пізнання.
Любов відкине каверзи, погрози,
Відродиться вона із небуття.
І знову будем поряд ти і я,
Розквітнуть навіть серед снігу рози.
Для мене будеш ти завжди весною,
В коханні я, можливо, не правий,
Але я не змінюсь, бо я такий,
Душею поріднився я з тобою.
Хоч потерпав в коханні я невдачі,
В тобі своє найбільше щастя бачу.
© Copyright: Леонид Ружинский, 2017
Свидетельство о публикации №117033003798