Мы с премьером на Ривьере

Тагришков
Ми з прем’єром, їй же Богу, молодці!
В нас у кожного булава у руці,
Правим ми як ті барони, королі,
Грабим ми людей у місті й на селі.

Два засідання у Раді провели, 
Й депутатам ми вказівочку дали:
– Щоби щось урвать в офшори, нужен транш,
Голосуйте і давайте нам карт-бланш.
Хто не згоден, той Кремлівський сепарист.
Знать, на мову українську він не чист. –

Радикал тут піднімається, Ляшко:
– Це, шановні скотиняки, не воно.
Якщо в свій карман мільйон не положу,
Дулю з маком я під ніс вам піднесу. –

Ледве вмовили,  сердягу, врешті-решт.
Ну не будеш ж його брати під арешт.
Ще й пообіцяли від кобили зад.
Втішився він врешті, дуже був він рад.

От й поїхали з прем’єром в еМ-Ве-Фо.
Ой чого ще тільки нам там не було!
–  Хто ви будете? – питають? – Звідкіля?
Ви чого до нас приперлися здалля? –

Поклонились ми їм низько, до землі;
На коліна впали ниць ми у  мольбі:
 – Та ми ж друзі ваші;в гроб, в доску!
Дайте нам хоч на понюшку табаку! –

А нам кажуть: – Ми то можемо вам дать.
Прийде час, потрібно ж буде віддавать.
Ми скільки раз усе вам позичали,
Та як вода в пісок, це все пропало! –

– Ну то й що? Нічого страшного нема!
То нічого , що в країні кутєрьма.
Досить в нас багатств, не бійтесь позичать.
Якщо не ми – внуки будуть віддавать.
Та ми  в заклад  готові здать країну,
Беріть і рвіть її всю на частини. –

Тоді нас стали з радістю приймати,
З колін підняли, стали обіймати.
Партнерство в  НАТО стали обіцяти,
А під кінець, умови виставляти.

Ми відразу й підмахнули протокол,
Щоб запал Європи раптом не заглох.
Для народу то воно ні бе, ні ме;
Та звучить то як гарно:  комюніке!

Приїхали з прем’єром ми додому,
А тут внєдрять на часі вже  реформу.
Пенсійний вік підняти до прєдєла,
Європа щоб у вуха не пєрдєла.

Ціну на газ підняти, і на воду,
Карпатський ліс подать, а не колоду.
Людей своїх  уменшити удвічі.
Чи бач! Ми  в змозі це зробить і втричі!

Та поки все оте ми унєдряли,
Народ не спав, і вийшов на Майдани.
Літак прийшлось нам хутко споряджати,
І із країни скорше  драла дати.
Отак ми й опинились за кордоном.
Живем тут припіваючи, зі  дзвоном1.
І вілли є, і яхти. Все до ладу.
Одне свербить нам: ми вже не при владі.

 Примітки: 1) «Малиновий дзвін».