-Не плач, не плач, уже ми поряд,
Я біля тебе і в раю.
На все що є, Господня воля,
А тіло там, ще у бою...
Ще прикриває тіло друга,
А він не знає, що нема
На світі того, кого слухав
І ти лишилася сама...
-Не плачу я, та в серці туга,
О Боже, як воно болить,
В житті настала чорна смуга,
Думки, надії полонить...
Але тебе я відчуваю,
Ти наче поряд, гляну ні,
Ночами в снах тебе гукаю,
А ти пливеш кудись в човні...
-Ти розпустила свої коси,
Найбільше я цього хотів,
Збирали щоб духмяні роси,
А я на вушко шепотів...
Щоб знов купались ми у травах,
А ясний Місяць зашарів,
На жаль уже не маю права,
Я не торкнуся твоїх брів...
-Коханий, милий я молюся,
Та мерехтять чогось свічки,
Гріхів нема, та по-винюся,
Нема за що, але прости...
Бо може мало я кохала,
Та ще не бачили віки,
Щоб хоч одна так обіймала...
Чому у сні не дав руки?
-Не дам, не плач, моя кохана,
Моя голубка чарівна,
Мені була завжди жадана,
Бо ти така лише одна...
-Один такий у цілім світі
Ти був і будеш у душі,
Думками в кожній моїй миті
І хто зустріне на межі...
-За двох іще повинна жити,
Кохати теж уже за двох...
-Чи сил ще вистачить любити?
-З тобою поряд я і Бог...
П.В.М. 14.04.2017г.