Из украинской поэзии:
Лина Костенко
***
В свои думы открою я дверцу,
Обожжет меня мысленный бег:
я останусь в твоём только сердце
на сегодня, на завтра, навек.
И нанижет, как бусинки, время
Ощущений и чувств бурелом,
но как вечная радость и бремя,
ты останешься в сердце моем.
Теорема трудна запредельно,
Что звучит словно твой приговор:
всё вповалку, а ты вот – отдельно
заперт в сердце моем на затвор.
Перевод с украинского
------------
Ліна КОСТЕНКО
* * *
Розкажу тобі думку таємну,
дивний здогад мене обпік:
я залишуся в серці твоєму
на сьогодні, на завтра, навік.
І минатиме час, нанизавши
сотні вражень, імен і країн, –
на сьогодні, на завтра, назавжди! –
ти залишишся в серці моїм.
А чому? То чудна теорема,
на яку ти мене прирік.
То все разом, а ти – окремо.
І сьогодні, і завтра, й навік.