Тобі я присвячую вечір
В моєму кочовому житті
Це все примітивні речі
Про які не дізнаєшся ти
Що веснянки на твому обличчі
Малесенькі мінні поля
По яким відверто скажу
Сміливо пройшовся би я
Що вуста твої - два човни
До яких мене прив'язали
Так шкода мені що вони
Пішли різними шляхами
І море знов піднялось
І понесло мене течія
Шторм. Чи шо то сталOсь?
Не тримають мене мої якоря
І хвилі мене колихають
Вода наповнЯє легені
Вони пощади не знають
Вони немов навіжені
І от уже все минуло
Мене прибило до берега
Човни твої затонули
Мінні поля занедбані
Тобі присвятив я вечір
В моєму кочовому житті
Прощавай моя бескінечність
Ти присвячена не мені.