***

Николай Лемеш
#лемешстих #лирика

Ти знову ставиш на кохання, а я відтепер на втечу.
Я, мабуть, не індійський йог по граблях ходити.
І, ніби, твоє "кохаю" завжди доречне,
Та чи вмієш ти насправді любити?

Та чи здатна ти відчувати мене у всьому?
Та чи зможеш ти за мною піти на край світу?
Та чи ти після битви врятуєш від втоми?
Та чи зможеш зі мною у космос, туди, на орбіту?

Бо я ж за для тебе готовий туди - де війна,
Вбивати ворожих шпіонів приносячи в жертву.
Коли ти біля мене - то я підіймаюсь зі дна.
Коли поруч нема - то я стаю майже мертвим.

Та чи здатна ти обіймати мене все життя?
Та чи стану я для тебе водою в пустелі?
Та зможеш ти зі мною піти в небуття?
Та на підлозі взявшись за руки дивитись у стелю?

Бо ти ж в цьому світі у мене така одна.
І всі мої фрази до тебе безбожньо відверті.
Коли ти біля мене - то я підіймаюсь зі дна.
Ти та хто навчила мене боятися смерті.

МС

Николай Лемеш (январь 2017)