"О, как любовь мой изменила глаз!..."
Вильям Шекспир. Сонет №148
О, як жадаю я зустрітися з тобою! -
Проснувсь адреналін в крові моїй.
Я сам не радий пристрасті такій,
Такого не траплялося зі мною.
Невже законів розум не сприйняв природи? -
Напевне, від запалення він згас.
Тому сміливо випускаю на свободу
Свої я почуття в мій пізній час.
Хто тут правий? Закоханість, чи ті закони? -
Ніхто не зможе правду віднайти.
Вбивав свої я почуття так, як ніколи,
Щоб дружбу нашу довголітню зберегти.
Чим більш про близкість нашу хочу я забути,
Тим більш, частіше думаю про неї всюди.