Спогади

Дидан Елена Владимировна
1.Я вийду в чисте поле на світанку
Розпустю косу, в неї чорна стрічка
Я буду плакать і чекати ранку
І згадувать безсону цюю нічку

2.Рукою доторкнуся до колосся
Згада, як торкалася щоки
Колись торкалася твого волосся
І доторки твої, тепло руки

3. Та невже ти забув чи покинув?
Чи відкинув мене назавжди?
Ти залишив мов птаха без крила
Кращі спогади знов відійшли...

4. Я крізь сльози згадаю востаннє
Поцілунок мов терен терпкий
І згадаю коротке прощання
Плід кохання здавався гірким

5. Розірву я чорную стрічку
Бо назад вже нема вороття
Не зімкну я очей в темну нічку
Світ покину й піду в забуття