Хтось проти кохання пропаганди,
А я кожен вечір залишаю тобі троянди
На першому або на гайдалках
Їх вітер вбиває - помішаний на фіалках.
Хтось не може заплакати від болю,
А я кожен вечір у мріях тримаю долоні.
Твої, дівчини, у якої в серці стіни й сніг -
Знаю, кохати тебе невчасно, хотіти - гріх.
Хтось співає пісні чи складає вірші..
Ми б з тобою були найперші
У всьому чього торкались
Але ти так дивилась на нього, коли ви прощались..
І так лагідно проводила долонею по плечах
Здавалося, що бачила край бажань у його очах.
Приходила додому і вологі були твоі очі -
Як ніколи близько тієї далекої ночі.
Ти мені серце краєш, він тобі - життя.
Бути з ним для тебе - забуття.
Його обійми ніжніші всього на світі
П.яні були, молоді, роздіті..не думали,як діти.
Хтось з моста у ріку, хтось з поверха у безодню
Я все сказав тобі сьогодні.
Але якщо у вечір буде болячи дихати -
Я буду поряд,щоб бути для тебе ліками.
А якщо зробиш щось, що закінчує життя,
Я навіки і його лишу цього, без каяття.
І сам пірну у глибину, забувши про свій вік.
Я люблю дівчину, в серці якоїнавіки інший чоловік.