Я завжди до тебе лину,
Як та п'яна весна до літа,
Наче ті молодії віти
Хиляться під дощем -
Так я хилюся до тебе,
Не бачачи сірого неба,
Не бачачи ясного неба,
Не бачачи зір вночі.
Квіти летять додолу,
Пташки летять додому.
До тебе хилюся знову,
Повна жаги й тривоги.
Вітер - моя сопілка,
Хіба ж я не гарна дівка?
Хіба у твою домівку
Не варта я увійти?
Листя - мої листівки,
Самотня я стала нині.
Холодним колючим снігом
Укриті мої думки.
Та сонце - моя надія!
Прокинеться й знову згине
Усе, що існує в світі,
Коли його час прийде.
Знов шляхом іду тим самим,
Милуюся раннім цвітом.
І знову до тебе лину,
Неначе весна до літа