«Увы, мой стих не блещет новизной...»
Вильям Шекспир. Сонет 76
В моїй поезії нема, напевне, новизни,
Сказали основне у віршах корифеї.
Поезія свята, ми гріємось від неї,
Мені ж подарували істину вони.
Кохання, почуття завжди у кожного свої,
Їх виражають так, затронули щоб душу.
Я достеменно знаю: нічого не порушу,
Радітиму, якщо сонети будуть деякі мої
Такі, як написав Петрарка, Дант, Шекспір.
Так високо піднята ними вгору планка!
Своїй Лаурі так освідчувавсь Петрарка,
Що у захопленні коханці до сих пір.
Пишу, напевне, я сонет вже сотий,
Та новизни не відчуваю ні на йоту.