Куми Данило й Степан – рибалки завзяті,
Як субота, то вже їх не втримати в хаті,
Що рибальці головне? Човен, вудка, плівка.
А не мерзла щоб душа – біленька горілка.
Кум Данило, та й Степан про це добре знали,
Ще в середу оковиту до півночі гнали,
Як на місце прибули, знаряддя дістали,
Тіло й душу оковитой одразу гріть стали
А як добряче зігрілися, в човен гумовий сіли
Захопив з собой знаряддя, погребли, поплили,
Вправно, швидко все зробили, допили пів пляшки
Випалили по цигарці й влаштувались спати.
Із двох кумів прокинувся першим кум Данило,
Піду гляну на тенети, скільки ж є там риби,
Кум Степан спить як дитина, аж слюни пускає,
Мабуть сниться, що він рибу відром вигрібає
Через пьять хвилин Данило кума крив і лаяв,
Та навіщо ж ти тенети по полю розставив?
Кум Степан у відповідь, що не так я вправив,
Де ви вночі веслували – я тенети ставив