Скільки я віршів не написала
Через цю життєву суєту?
Скільки я талантів закопала?
Що про них Спасителю скажу?
А скільком про Бога не сказала,
Не вказала на спасіння шлях?
Думала – не сплю... Насправді ж – спала
І проснутись не могла ніяк…
Чим я оправдаю сон духовний?
…Першу залишИла я любов.
І тепер лише сердечний стогін
До Христа підношу знов і знов:
"Ти прости мене, мій Добрий Пастир,
І вівцю заблудлу віднайди!
Ти не дай мені, Господь, відпасти,
Збережи для Себе, збережи!
Хочу чути я Твій ніжний голос,
Хочу я Твої писать вірші,
Хочу прославляти Тебе знову,
День і ніч молитися Тобі!
Дякую, що будиш мене знову,
Довготерпиш, Боже дорогий.
Вірю, що любов Твоя Христова
НазавждИ зі мною, назавждИ!"