Ми віримо в "завтра" - наївні скитальці,
Ми мрієм про сонячний ранок,
Будуємо "замки", а час невблаганний
Стіка, як пісок поміж пальці...
Життя на землі - це лиш просто дві дати,
Що чорним по білому зшиті,
І ти, озирнувшись, не можеш згадати:
Чи жив, чи не жив в цьому світі...
І болем, від кінчиків пальців до серця,
Життя пролетить, наче сполох...
А потім за мить, якось, все обірветься...
І ти вже ніхто...просто - порох...
Ти - порох, Людино! Ти "тут" - тимчасово!
І в тому - гірка твоя правда.
Для часу немає замків і засовів,
У нього є "вчора" і "завтра"...
А в тебе є мить...вона зараз, сьогодні!
Вона лишить слід твій в столітті.
На все в цьому світі є Воля Господня...
Живи неповторністю миті!!!
*****
Дивлюся у небо безкрає і синє,
І серце щемливо так стука:
Ще вчора котила коляску із сином,
Сьогодні вже кочу із внуком...
А завтра???..........