Солнце мое

Рязанцев Антон
Сонце моє, як до тебе прийти?
Коли ти так далеко від мене.
За декілька миль і години в дорозі,
Чомусь досі тягне до тебе.

І досі у сні бачу очі твої,
Так просять і манять до себе.
Двісті днів промине і сторіччя одне,
Буде досі тягнути до тебе.

Це кара моя - не знати про тебе,
Як ти і з ким ти живеш.
Я можу піти від думок,
Та від серця, нажаль, не втечеш.

Хоч листівку одну, хоч дзвінок,
Щоб знати, що в тебе все добре.
Пам'ятаю тебе таку лагідну
І седрце твоє хоробре.

Пам'ятати про тебе не кара,
А сенс мого буття.
Якщо пам'ять про тебе згасне,
То закінчиться моє життя.