Сидить самотня дівчинка
На кріслі від вікна
Милується природою
Сидить й мовчить вона
А за вікном зелений гай
Шумить так буйно й рясно
а в тім гаю
струмок бурлить
так дзвінко і прекрасно
а в тім струмочку
качечка купає каченят
сварить вона так голосно на розбишак малят
а ось з гнучкої яблуньки упав її синок
спасти його швиденько
прибіг пан їжачок
а он на іншім дереві сваряться пташки,соловей поважний співає пісеньки
та дівчинка не чує той спів,того струмка
для неї ця природа,красива й беззвучна