У літургійному сні опинився,
яка різниця в чому колись провинився?
Серце ще б'ється… Розум у стійці десь
відбивається від потойбіччя.
Ніхто і ніколи не знатиме як
в цю кому впадав я скошений
суворою дійсністю, покинутий
надією і вірою...
Німа дійсність мені щось пояснює,
вітер за вікном їй підсвистує,
байдужість мене убаюкує.
І я з легкістю піддаюсь її ніжності...
Я сховаюсь у коконі мрій і буду
знаходитись там допоки мені
вистачатиме снів.