Пташиний спів пробуджує від сну,
Щемливо серце повниться любов"ю...
Спасибі, Господи, за ще одну весну
Й за новий день, дарований Тобою...
За спрагу до життя і серця щем,
За те, що можу плакати й радіти,
За трави, рясно скроплені дощем,
За сонце в небі і весняні квіти...
І радість, і печаль - усе мине...
Весну вдихаю трімко і жагучо,
Вона, як й інші,також промайне
(мені так жаль, що весни теж минучі)...
Шалений час нестримно так летить,
В його ходІ я чую стукіт серця...
Замислишся...життя - це просто мить,
Яка зненацька раптом обірветься...