Стоїть одинока хатина.
Нема ні кола, ні двора.
Живе пересічна людина.
Стара. Навіть дуже стара.
Колись тут був тин із ліщини.
А зараз і цурки нема.
Старенька вважає - причина -
Була дуже люта зима.
Палила той тин, аби в хаті
Хоч трішки тепліше було.
Вугіллям топили багаті.
А решта - то бідне село.
Щоб тонну вугілля купити,
Всі гроші, що маєш, віддай.
А треба ж і їсти, і пити,
Тож краще свій тин розбирай.
Все більше село вимирає.
Хати одинокі стоять.
Доведені люди до краю.
Не можуть чим далі мовчать.
Щоб якось народ заспокоїть
Підсунуть брехеньку йому.
А тих, хто брехню не усвоїть,
Знайдуть як заперти в тюрму.
3.05.17.
Ровеньки.