Усі там будемо колись.
Хтось незабаром, хтось вже завтра,
За хлопців вбитих помолись,
Їх передчасно згасла ватра.
Хоч вони мерзли в бліндажах,
Хоч іноді трусилось тіло,
Хтось мабуть числився в «бомжах»,
Та нас з тобою все ж зігріли.
На жаль уже їм не віддячим
І не позбудемось провини.
Ми на коліно ставши, плачем,
А їх несуть, несуть щоднини…