І стрепенулося життя,
І сіло відпочити.
Знайшло таємне укриття,
Щоби води попити.
І задивилося у даль,
І пригадало долю.
Дощами сірими печаль
З очей текла на волю.
І пригадались ночі й дні,
І вечори в облозі,
Пекельні градові вогні,
Підмога у дорозі.
І очі мамині сумні,
І тата руки дужі,
З колиски люблені пісні,
В саду червоні ружі...
Червоний обрій край ріки,
Зізнання у коханні,
Тремтіння ніжної руки
І зоряне вінчання.
І посміхнулося життя,
І помолилось Богу
За всіх і все, за майбуття,
За бій, за перемогу.