Оригінал:
Розгойдали небо.
Аж хочеться крикнути:
"Досить!"
Спотворена дійсність.
Безсилих безсонь каламуть.
Війна шаленіє,
життя людські косить і косить...
Покремсані долі
за часом пливуть і пливуть...
На всіх перекатах
чужої покути немає.
На всі виднокола
немає чужої біди.
Звитяг перегони...
У пошуках власного раю
дістатися краю.
А далі?
А далі - куди?!
Як вирватись вірі
із цього кривавого виру?
В зіницях безодні
спасенна хитається лодь...
Насниться Вкраїні
надія - голубкою миру.
І мить, як пір'їну,
впіймає в долоню
Господь.
_______________
Любов Бенедишин©
Переклад з української Світлани Груздєвої:
Раскачано небо…
Как хочется крикнуть:
«Хватит!»
Но мир мой разрушен…
Бессильных бессонниц рать.
Война безрассудна
И жизни людские тратит…
И судьбы людские
Кромсает,
Веля умирать…
И нет покаянья
На всех перекатах Леты,
На все окоёмы
Не видно беды чужой.
И доблесть незнанья,
Чтоб, в поисках личного рая,
Дойти… аж до края…
До холмика за межой?!..
Как вырваться вере
Из этой кровавой пучины?
В зрачках этой бездны
Спасённой качается лодь...
А над Украиной
Надежда – мечтой голубиной,
И пёрышком – миг
На ладони удержит
Господь.
* - лодь - старорусское
название лодки(от Автора)