Милый дом

Задоя Татьяна
В село вернутись я хотіла,
Бо чую запах хліба із печі,
Побачить вперше я зуміла,
Як ясно сяють зорі уночі.

Туди вернутись я б хотіла,
Де осінь листя золотить,
Світанок перший свій зустріла,
І де навчилася любить.

Де рідний дім, де мама й тато,
Де небо синє аж бринить.
Де кожен день – маленьке свято,
Життя навкруги струменить.

Де яблука духмяні стигнуть
І мерехтить гречаний мед,
Де хочеться пожити встигнуть ,
Де дивишся завжди вперед.

Де тиха колискова мами
І назавжди промовлені слова :
«Якими б я не йшла світами,
Завжди вернуся до свого села.»