Не тривож, музико, душу,
Почуття мої приспи…
Покохав я кралю дуже -
Біль чекання притупи.
Грай веселу, щоб забувся,
Щоб блукав в степах чужих
В час минулий щоб вернувся,
Шквал жадання щоб притих.
Боже правий, що ж я прошу?
Та це ж гріх - губить любов!
Бог дає по силі ношу -
В серці буде її схов.
В глибині хай серце гріє,
Бо без неї світ блідий.
Як вогонь хай пломеніє,
Буду нею, як хмільний.
Дав Господь таку нам долю -
Вже змирились ми давно.
Почуття завдали болю,
А любов - п'янке вино!
Вірш присв'ячую, Л. Лабінцевой
Владимир Ольховой. 15 Мая 2017.