Я верю, всё так же, как было, и будет.
И ветру с листвою кружить и шептаться,
не вымрут на свете ни звери, ни люди,
и будут, как мы, и любить, и смеяться.
И небу над миром сиять голубее,
а солнцу светиться оранжево ярко,
врастать в облака тополям на аллее,
той самой - с заветною лавочкой в парке.
Я верю, что будут закаты-рассветы
ещё розовее. И это прекрасно!
И звёзды откроют кому-то секреты,
над тайной которых мы бились напрасно.
И чей-то праправнук, возможно, из наших,
с друзьями махнув на Луну на пикник,
сварганит сливуху*, чтоб суп был и каша,
на кратере лунном сготовит шашлык.
И хвастаться будет лунатикам гордо
рецептами древних и простеньких блюд
и прапрапрабабке и деду, бесспорно,
на землю вернувшись устроит салют.
15.05.2017г.
* сливуха - жидкая полевая каша, сготовленная на костре, бульон из которой сливается и получается суп и каша.
Перевод на украинский
http://www.stihi.ru/2017/11/17/4085
Через тисячу рокiв
Мирослава Стулькивская
Я вірю, що все, як було, так і буде.
І вітру із листям кружляти й шептатись,
не вимруть на світі ні звірі, ні люди,
і будуть, як ми, і любити, й сміятись.
І небо над світом блакитнішим стане,
яскравіше сонце вставатиме зранку.
Тополі верхівками неба дістануть
На тій же алеї, де лавочка в парку.
Я вірю, що будуть світанки-зеніти
іще більш рожеві. І це - дуже гарно!
А зорі відкриють комусь ті секрети,
над змістом яких ми так билися марно.
Чий небудь праправнук, можливо, із наших,
На Місяць із другом махне на пікнік,
зварганить сливуху*, щоб суп був і каша,
на кратері місячнім зробить шашлик.
І місячним людям похвалиться гордо
він стравами древніх рецептів простих,
і прапрапрабабці, і дідові радо
салюти пришле, повернувшись до них.