Вже осінь засипає листопад,
Шурхоче листя в мене під ногами.
Не можна повернути час назад,
І знов піти квітучими шляхами.
Десь голосно курличуть журавлі,
Мрячить весь день – на те воно і осінь.
Лежать каштани сонні на землі.
Не видно тіні верхоглядних сосен.
Скидають листя прадіди-дуби,
Відшелестівши ними у діброві.
Неначе гноми, у траві гриби
Вдягнули диво-шапки кольорові.
Не чути співу птахів на зорі,
Вже засинає втомлена природа.
Скидає осінь листя у дворі,
І тішиться осіння прохолода.