За вікном яріє непогода,
Хвилі підіймає догори.
Ніч осіння, бісова негода,
Чорно-сірі мокрі кольори.
Вітер завиває, мов саженний,
Ліхтарі засмучені стоять.
Дощ полоще, ллється нескінченно,
Місто змовкло. Всі, напевно, сплять.
І нема кінця, нема спочину,
Вітер набирає тільки міць.
Місто спить – не спить моя країна,
Зазирає в очі блискавиць.