Старий буфет

 
Старий буфет…  тобі вже стільки років,   
що навіть пригадати я боюсь.          
Мабуть твої давно минули строки,
не модний, кажуть, ти тепер чомусь. 

Стоїш серед пихатих стін  самотньо,
схилив покірно голову, мовчиш.
Хизуються вони євроремонтом.   
Дурні! То ж не заслуга їх. Облиш!    

Твої відремонтую я дверцята,
налагоджу шухлядки. І повір:
ти модерновим станеш і багатим,
і заздрістю для багатьох квартир.

Мій сивий друже, ні за які гроші   
тебе я на поталу не віддам.
У нас багато спогадів хороших. 
Хоча  знайшлося місце і сльозам.      

03.2017