Із вірою до храму ідуть парафіяни,
Болить душа у когось ,чи радісно на ній.
Одягнений заможньо хтось ,чи то в одежі рваній
До Бога кожен молиться ,..для себе ,…для рідні.
Хтось слухає молитву ,стоїть ,…не похитнеться
Із Богом розмовляє у думках.
А хтось обходить образи і слізно до них жметься,
А свічка за них плаче у руках.
Одні стоять бубнять ,розводять теревені,
Бо за язик їх смика сатана.
А є такі ,що зляться ,..неначе навіжені,
Над їхньою душею глузує чортівня.
Але у Божім храмі для кожного є місце
І кожна з молитов, до Бога долетить.
У вірі хрестиянській, є непохитний принцип,
Приймай ті поучЕння ,що Бог нам говорить.
Сосєдка О.Д. 17.05.2017 р.