Дозволь собі мені приснитись,
Щоб доторкнутись до щоки
І зруйнувать твою закритість
Коротким помахом руки.
Зайди, як гість, у сновидіння –
Хоч ненадовго, хоч на мить,
Бо вже за межами терпіння
Душа оголена болить.
…І буде ніч до нас тулитись
Туманом теплим за вікном…
Дозволь собі мені приснитись
Моїм найкращим в світі сном!