Заполонила очі туга
І душу холод полонив,
І наліта колюча хуга
На безпорадність голих нив.
Десь тане голос у завії -
Нема спасіння від зими...
І облітають ніжні мрії,
Лиш б"ють безпомічно крильми.
Я б подолала біль і тугу,
Коли була б я не сама...
Один дзвінок лишався другу...
Та де той друг? Уже нема!