Ходи, спочинь...
Маргарита Метелецкая http://www.stihi.ru/2017/05/21/3133
Нічної зваби торжество
Струмує в стомленому тілі...
І тільки сумніви несмілі
Крадуться в стишене єество...
Звершив гармонію, любов
Спить в поцяткованій квартирі...
І, заціловані, у мирі
До ранку губи змовкли знов...
Заснула й Неба благодать ,
Сховавшись сонно в бляклі тіні ...
Лиш очі Бога сумно-сині
Лишились у журі ридать
Над людством , де кипить розбрат,
Де панування зла, зневіри ,
Що зацькували Землю сіру,
Закривши вхід до райських врат ...
А я - відкрию Богу дверці :
Ходи, спочинь ... в моєму серці !
Перевод - Соловей Заочник
Ночных соблазнов торжество
Струится в утомлённом теле...
И лишь сомнения несмело
Крадутся в дом и естество...
Свершив гармонию, любовь
Спит в пестроте моей квартиры...
И зацелованные, мирно
Спят губы до утра без слов...
Заснула неба благодать,
Укрывшись ночи палантином ...
Очам же Бога грустно-синим
Рыдать, израненно... рыдать
Над миром, где кипит война,
Где царство зла, утрата веры,
Что Землю затравили зверем,
Закрывшим в Рай дорогу нам...
Открою Богу в душу дверцу:
Ты отдохни... в объятьях сердца!