Згадай ті перші весняні днини?
Коли ледве дихала, побачив сонячні очі.
Тепер лише час безжально плине,
А серце відчувати вже нічого не хоче.
Будь ласка не треба, мій дощ колючий,
Думки фарбувати сумними віршами.
І кожен твій погляд пекельно-болючий,
Але зігріваюсь чай/ніч і книжками.
Мій вітре південний, мій птах крилатий,
Навіщо тобі моє серце дарую?
Я знаю, що все це нічого не варте.
Але знов залікую - я все залікую.