Покосилася хатина -
Нема кому жити.
Засмутилася дiвчина -
Нiкому любити.
Леле-леле, голубочки,
Наворкуйте долi,
Хай гикнеться легесенько
Моїй любiй льолi.
Сонце бризками плескало
Всмiхнену веселку,
Розважало дитиноньку,
Зажурило неньку.
У колисочцi дитятко
Гулить та смiється,
А матуся над малятком
Сльозами зiллється.
Похилилась голiвонька -
Нема сил пiдняти.
Забув легiнь сiроокий -
Нiчого чекати.
Може, треба не кохати
Бездумно i страдно,
Може, треба мiркувати
З почуттями владно?
Закружляло, задурило
Голову дiвчачу.
Треба няньчити й радiти.
То чого ж ти плачеш?