Втомилось сонечко під вечір -
Небесні мандри цілий день.
Рюкзак старий, похідні речі,
Прикраса мідна: дзвоник-тень.
Назустріч місяць з зірочками,
Вклонився сонцю чемно так.
Всю ніч блукатиме шляхами,
Бреде по небу, як моряк.
А небо сине, наче море!
Десь тихо вітер гомонить…
Приспала нічка навіть поле,
Лиш ліс тихенько шелестить.
Давно й мене вона зморила.
Все бачив те у чуднім сні…
Краса природи серцю мила.
Думки як птахи в далині…
Поблякли зорі ранок близько,
В гаю десь тьохка соловей..
Туман над полем низько, низько
Схилився наче як лакей.
Владимир Ольховой. 26 Мая 2017.