Це, мабуть – не гріх
Цуратися всіх...
Та, тільки, будуй такий тин,
Щоб хтось – на поріг
Ступити ще зміг,
Де будеш один на один
З тією, що всіх
Несе на косі
В незвідане нам небуття...
Де скажеш комусь:
«Колись повернусь
Дожити, як треба, життя»...