У того, хто звик брати,
Не здумай – попросити...
Хай, краще, - згорить хата!
Хай, у дірках корито!
Все – на собі провірив,
І в будень, і у свято!
Повір, немає міри
В тих гаманцях проклятих!
Проціджуй – через сито!!!
У того, хто звик брати,-
Не здумай попросити...
Хай, навіть, буде – братом!..