Лиш небо та крила

Марина Степанская
Степу безмір'я вбирати очима,
Лиш небо та крила над і за плечима,
Звучати ясОю і хвиль ясинОю,
Ряхтіти росою й зійти просяною


Зерниною з персті, вгинати стеблину,
І пОвіви пити гвоздики й полину,
Розкрилена, щасна і благословенна,
Подобою й образом бути рожденна.



09.06.2017